Home  /  About ANEM  /  Ethical code for broadcasters  /  Етични кодекс електронских медийох

ПРЕАМБУЛА:

Устави Союзней Републики Югославиї, Републики Сербиї, Републики Чарней Гори и медзинародни правни документи ґарантую шлєбоду информованя, виражованя думаня и право на нєзависне критичне становиско. Редакторе, новинаре и други програмни творителє у електронских медийох нє шму допущиц же би на їх роботу уплївовали особни прешвеченя, проблеми и прициски - политични, економски або даяки други.

Тоти принципи то одраженє професийней етики медийох. Вони облапяю длужносци, у гранїцох уставох и медзинародних обовязкох.
Зоз тима принципами ше виражує обовязку медийох буц одвичательни ґу явносци, служиц интересом дружтва и дац можлївосц вибору.
Медиї би ше мали притримовац наведзених принципох же би зачували свою шлєбоду.

Длужносци новинарох

Точносц

1. Обвисцованє муши буц засноване на фактох хтори подкрипени з доказами. Найменєй два жридла би требали потвердзиц информацию скорей як цо вона будзе обявена. Точносц подрозумює нє лєм саме преверйованє фактох. Шицки информациї би требало добре одмерац же би ше дошло до правди.

2. Важнєйше же би информация була преверена як же би була швидко сообщена, окреме кед у питаню людски животи.

3. Жридло ше муши обявиц кед информациї и думаня спорни.

4. Кед єст законски або даяки иншаки огранїченя за обявйованє информацийох, явносци ше тото муши дац на знанє.

5. Новинаре треба же би були нєпристрасни у обвисцованю и же би до звиту уключели кажде думанє хторе пояшнює подїю.У ситуацийох кед нє мож присц до информациї або думаня даєдного з учашнїкох у подїйох о хторих ше информує, новинаре муша о тим обвисциц явносц. Тиж так, кед дахто з учашнїкох одбиє сотрудзовац, тото муши буц назначене.

6. Електронски медиї ше муша спроцивиц учашнїком у живей програми хтори ше увредлїво виражую.

7. Кед пре гоч яки причини емитована погришна информация, станїца би мала у цо кратшим чаше обявиц виправку и на одвитуюци способ модлїц за пребаченє поєдинца або орґанизацию хтори потрафени з дезинформацию.

8. Архивни материял би мал буц ясно означени при емитованю же би авдиторий нє здобул погришни упечаток же ше роби о актуалней подїї.

Справедлївосц

1. Редакторе и новинаре ше муша постарац же би вистка (фактичне обвисцованє) була ясно оддвоєна од думаня.

2. Новинаре ше муша постарац же би спорна информация була подполно розяшнєна.

3. Особне прешвеченє и думанє новинара нє шме уплївовац на вибор теми и способ на хтори ше ю представя.Явносц би у обвисцованю нє требала препознац особне прешвеченє або думанє новинара.

4. Новинаре ше муша спроцивиц гевтим цо нє припознаваю людски права або ше закладаю за дискриминацию гоч хторей файти ґу даєдней етнїчней або дружтвеней ґрупи.

5. Новинаре маю обовязку защициц жридло информацийох. Вони муша почитовац обецунки хтори дали свойому жридлу информацийох. Кед жридло дало "нєурядову" информацию, вона нє шме буц похаснована так же би одкрила идентитет жридла.

Особна етика

1. Новинаре би требали одбиц информовац о поєдинцох або орґанизацийох зоз хторима су интересно повязани. Кед управа або власнїк станїци маю вязи зоз гоч хторим поєдинцом або орґанизацию о хторих ше обвисцує, тото треба у звиту ясно дац на знанє.

2. Новинаре би нє требали прилапйовац особни дарунки або услуги од гоч хторого поєдинца або орґанизациї о хторих ше обвисцує.

3. Новинаре нє шму хасновац свойо положенє пре особни хасен гоч якей файти.

4. Електронски медиї треба же би були барз осторожни кед у питаню понукнуце за дїловни путованя. Финансиєр (економски або гоч хтори други) нє шме одредзовац же хтори новинар будзе вибрани у таким случаю, на яки способ будзе обвисцовац, односно чи вообще будзе обвисцовац.

Влада, политика и интересни ґрупи - нєзависносц ушорйовацкей политики

1. Редакторе и новинаре нє шму обвисцовац о политичних або других збуваньох хтори ше дотикаю їх особней припадносци даякей политичней партиї, економскей, вирскей або интересней ґрупи.

2. Редакторе муша затримац подполну контролу над змистом и контекстом информацийох хтори ше обявює. Нїхто нє шме одредзовац условия свойого участвованя у програми.

3. Редакторе и новинаре муша буц отворени и чесни ґу явносци. У случаю же єст даяки окремни обставини при емитованю програми, муша єй тото дац на знанє. Наприклад, кед политичар пре гоч яку причину одбиє участвовац у заєднїцкей дебати, плановану програму ше муши емитовац, алє ше муши и пояшнїц же чом тот учашнїк одсутни.

4. Редакторе и новинаре муша шицким учашнїком у програми пояшнїц обставини и контекст їх участвованя. Кед ше зняти материял монтирує пред приказованьом, требало би обрациц окремну увагу на тото же би становиска учашнїкох були приказани на одвитуюци способ. Медзитим, учашнїки нє маю право одредзовац способ на хтори материял будзе монтировани або представени.

5. Политична програма, без огляду на тото же чи є плацена чи ше емитує безплатно, муши буц часово строго огранїчена, емитована у одвитуюцих терминох и з обовязним назначеньом же ше роби о политичней програми.

6. Кед политична програма плацена, тото муши буц ясно подписане (ТВ) або наявене (радио). Тото ше одноши на шицки форми плаценей програми, гоч слово о политичних партийох, политичарох або даяких других интересних ґрупох.

7. Медиї би ше мали єдинствено одупрец прициску влади, политичних партийох и других интересних ґрупох, як и комерциялному прициску.

8. Редакторе и новинаре ше муша спроцивиц влади у намаганьох же би под вигварку защити националного интересу зопарла обвисцованє о одредзених подїйох, бо интереси влади нє обовязно и национални интереси.

9. Цензура катеґорично забранєна з уставами и медзинароднима документами, та би ше редакторе и новинаре мали спроцивиц пробованьом мишац ше до їх роботи у нормалних обставинох.

10. Електронски медиї маю насампредз одвичательносц ґу явносци. Цо ступень їх одвичательносци векши, вони менєй подпадаю под уплїви.

Обвисцованє о етнїчних и других дружтвених заєднїцох

1. Електронски медиї муша буц нєпристрасни, виродостойни шведкове часу и ясно роздвойовац факти од думаньох кед обвисцую о расизме, вирскей нєцерпезлївосци и других формох дискриминациї.

2. Станїци муша инсистовац на забрани шицких формох дискриминациї хтори засновани на розличносцох як цо то етнїчни, вирски, политични, полни, расни, сексуални, физични, ментални и здравствени.

3. Електронски медиї муша обкеровац стереотипи и предрозсуди кед обвисцую о даякей ґрупи. Вони би ше мали спроцивиц собешеднїком кед у интервюох и дискусиї виражую стереотипи и предрозсуди.

4.  Електронски медиї муша керовац увредлїве виражованє. Терминолоґия и язик хтори ше хаснує нє шму буц увредлїви за припаднїкох ґрупох о хторих ше бешедує.

5. Кед собешеднїки у своєй вияви хасную увредлїви вирази и характеризацию, творителє програми би мали добре роздумац о тим же чи буду емитовац таки материял. Кед така виява ключна за обвисцованє, муши ше навесц єй жридло.

6. Етнїчну припадносц або даяку другу характеристику ґрупи би нє требало споминац кед вона нє важна за обвисцованє. У звитох о криминалу то ридко кеди важне.

7. Електронски медиї би мали буц барз одредзени у менованю ґрупох хтори зробели насилство и муша водзиц рахунку о тим же би нє виєдначовали нацию, етнїчну ґрупу або гоч хтору другу ґрупу з активносцами одредзеней часци заєднїци.

8. Електронски медиї би мали керовац хаснованє описних прикметнїкох або присловнїкох кед бешедую о даякей ґрупи або орґанизациї, бо описни прикметнїки або присловнїки указую на їх одношенє ґу ґрупи або орґанизациї о хторей слово.

9. Електронски медиї би мали дац простор за одвит ґрупи хторей нанєшена увреда, аж и теди кед увреди нанєсол собешеднїк, а нє представитель станїци.

10. Електронски медиї би нє требали виєдначовац державу зоз нацию и виру.

11. Електронски медиї, редакторе и новинаре муша оможлївиц шицким ґрупом и часцом дружтва справедлїве и ровноправне обвисцованє у своїх програмох, та так ґу нїм и приступиц.

Явни интерес

1.  Електронски медиї муша опомнуц авдиторий пред тим як емитую слики масакрох и други знємирююци змисти.

2. Електронски медиї би нє требали споминац идентитет тих цо настрадали скорей як компетентни орґани о тим обвисца фамелию.

3. Електронски медиї треба же би почитовали право на приватносц, под условийом же ше нє роби о питаньох од явного интересу.

4. Треба обрациц окремну увагу на програми хтори ше емитує у терминох цо можу провадзиц дзеци.

5. Скорей 22 годзинох би нє требало емитовац материял хтори може знємириц дзеци. Тото ше окреме одноши на порноґрафию, насилство и нєприкладне виражованє.

6. Зявйованє дзецох у програми муши буц окреме домерковано реґуловане и подрозумює предходне одобренє родичох або старательох.

Одношенє медийох ґу тероризму и насилству

1. Новинаре длужни обвисциц полицию кед дознаю информацию односно спозоренє о можлївим загрожованю людских животох. После консултацийох, ґу такей информациї би ше требало окреме домерковано одношиц.

2. Електронски медиї би нє шмели давац можлївосц же би ше явносци обрацали гевти цо промовую або потримую насилство. Вони би мали керовац сензационализем и ґлорификацию насилства.

3. Одлука о емитованю информациї о ґрупох и поєдинцох хтори хасную нєзаконїти средства за посцигованє своїх цильох мала би буц мотивована з явним интересом.

4. Призвичаєна процедура така же би ше обявело идентитет интервюованей особи кед безпечносц тей особи нє приведзена до питаня. Кед анонимносц заґарантована, вона муши буц почитована у подполносци.

5. Кед новинаре обвисцую о нєзаконїтих политичних активносцох, нє шму забуц на свою одвичательносц обвисцовац о фактох правдиво и спроцивиц ше екстремним становиском.

Препоручує ше же би шицки професийни цела, медийни орґанизациї, електронски медиї и новинаре прилапели тот кодекс. Кодекс би требал буц основа за едукацию занятих у електронских медийох и за одвичательне одношенє медийох ґу дружтвеней заєднїци.

У Беоґрадзе, 22. 2. 2002. року

Pravni monitoring
report
ANEM campaigns
self-governments

Poll

Priority for Serbian Media in 2014

What is the priority for the media sector in Serbia in 2014?

Passing of new laws

Completion of media privatization

Project financing of media

Greater protection of media freedoms and journalists' rights

Results

Latest info about ANEM activities

Apply!

Unicef
Unicef

The reconstruction and redesign of this web site were made possible by the support of the American People through the United States Agency for International Development (USAID) and IREX.
The contents of this web site are the sole responsibility of ANEM and do not necessarily reflect the views of USAID, IREX or the United States Government.

 

9/16 Takovska Street, 11 000 Belgrade; Tel/fax: 011/32 25 852, 011/ 30 38 383, 011/ 30 38 384; E-mail: anem@anem.org.rs